Cartagenea Rei Publicæ

Cartagenea Rei Publicæ is an interdisciplinary research seminar and discussion forum designed for map readers and collectors, antiquarians, and historians interested in the cartographic heritage of the Polish-Lithuanian Commonwealth (I Rzeczpospolita) and its broad œcumene.

Its epistemological profile encompasses traditional descriptive bibliography and the technical history of surveying and its cartographic representations, as well as critical cartography in Harley's sense and cartosemiotics as formulated by Wood and Fels. It thus treats the map not only as a standard representation of a spatial relations system, an inventory of settlement organised within a political system, or an isolated record of significant historical events, but also as an engaged text—an element of epistemic narrative, a vehicle for a distinct semiotic system, and an instrument of pouvoir-savoir [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. We aim to understand how cartographic representations of the Commonwealth and its cultural environment were constructed, read, and utilised—both in technical terms, as normative representations of culturally (and thus, in particular, politically) marked territory, and in narrative terms, as an ideological manifesto, an identity marker, a propaganda message, and an autonomous voice in external geopolitical and civilisational discourse.

The seminar aims to bridge the gap between academic historical inquiry and the deep, practical erudition of collectors and antiquarians by creating a space for the joint reading of the forms and meanings of the Commonwealth's cartographic idiom.

Topics of interest include, i.a.,

• regional cartographic autonomies within the Republic: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; the political sentiment behind the Strubicz-Makowski-Radvila map, and – more generally – the sovereign voice of heirs of Gedyminas; the charting of the Cossacks' Land in the times of Khmel'nytskiy, Mazepa, Orlyk and others;
• the early mapping of the post-Orde Eastern Periphery of the Republic in general (the colonial project and the lost toponymic battle, military plans, the Pachołowiecki gloriette, ties with the merchant North Ruthenian republics (?)) and Muscovy in particular (texts, goals, people; the Nieśwież Esquisse and its non-existence in the western narrative, the Lyatskiy-Wied conundrum);
• the permanent (?) Jewish absence in the res-publican cartography — a quest for counterexamples;
• the Osman and the Tartar limina, as seen from BOTH sides (the Southern Frontier and the Steppe Path to Asia — military and trade infrastructure; historical representations of Crimea, Circassia, and the rest of the European Tartary; ancient Greek and Italian colonies on maps; amalgamation of lesser ordes by the tsarev ulus, and its cartographic traces);
• the XVII-XVIII c. French tour de force at the Cossack-Tartar-Osman interface (texts, goals/projects, people);
• the Italian connection (Wapowski/Beneventano, Gastaldi-Forlani/Wapowski-Grodecki-Pograbka, Porębski/Bertelli, Pachołowiecki/Cavalleri — the formation of the Rinascimento cartographic corpus);
• political and ideological tensions in the epitaphial cartography of the dying Republic (the Csaki-Folino affair, the grand Jabłonowski project, Kanter and others as heralds of the new geopolitical order);
• strong and valuable local voices on the Republic's close orbits in the global narrative: Scultetus, Lubinus, and others;
• cartographic interaction between the Republic and the Duchy of Silesia (texts, people (e.g., Strubicz) etc.; the orthodox mystery of Schola Silesiorum);
• the cartographic trace of interactions between the Republic and the Griffin Pomerania in the Baltic and Northern European geopolitical contexts;
• the peculiar Livonian colonial chapter (early Tobagonian & Gambian maps, documentation of the slave trade, other written traces of the colonial process (e.g., John Poyntz's first-hand account));
• ...

Cartagenea Rei Publicæ to interdyscyplinarne seminarium badawcze i przestrzeń dyskusji pomyślane jako forum dla czytelników i kolekcjonerów map, antykwariuszy i historyków zainteresowanych dziedzictwem kartograficznym I Rzeczypospolitej i jej szerokiego oikoumene.

Jego profil epistemologiczny obejmuje zarówno tradycyjną bibliografię opisową oraz techniczną historię pomiarów i ich reprezentacji kartograficznych, jak też kartografię krytyczną w rozumieniu Harleya i kartosemiotykę w ujęciu Wooda i Felsa. Traktuje zatem mapę nie tylko jako standardowe przedstawienie systemu relacji przestrzennych, inwentarz osadnictwa zorganizowanego w ramach systemu politycznego lub izolowany zapis istotnych wydarzeń historycznych, lecz także jako tekst zaangażowany — element narracji epistemicznej, nośnik swoistego systemu semiotycznego oraz narzędzie pouvoir-savoir [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. Chcemy zrozumieć, jak wyobrażenia kartograficzne Rzeczypospolitej i jej otoczenia kulturowego były konstruowane, odczytywane i wykorzystywane, tak w aspekcie technicznym — jako normatywne reprezentacje terytorium naznaczonego kulturowo, więc w szczególności politycznie, jak i w aspekcie narracyjnym — jako manifest ideologiczny, znacznik tożsamości, komunikat propagandowy i autonomiczny głos w zewnętrznym dyskursie geopolitycznym i cywilizacyjnym.

Seminarium zmierza do przerzucenia pomostu pomiędzy akademickimi badaniami historycznymi a głęboką, praktyczną erudycją kolekcjonerów i antykwariuszy, poprzez stworzenie przestrzeni wspólnego odczytu form i znaczeń rzeczpospolitiańskiego idiomu kartograficznego.

W obszarze zainteresowania seminarium leżą, m.in.,

• regionalne autonomiczne tradycje kartograficzne Rzeczypospolitej: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; polityczny wydźwięk mapy Strubicza-Makowskiego-Radziwiłła oraz – szerzej – suwerenny głos spadkobierców Gedyminasa; kartograficzne przedstawienie Ziemi Kozackiej w czasach Chmielnickiego, Mazepy, Orlyka i innych;
• wczesne mapowanie szeroko pojętych post-ordyńskich Wschodnich Peryferii Rzeczypospolitej (projekt kolonialny i przegrana batalia toponimiczna, plany wojskowe, glorietta Pachołowieckiego, związki z kupieckimi republikami północnoruskimi (?)) oraz w szczególności Moskwy (teksty, cele, ludzie; nie-istnienie Abrysu Nieświeskiego w zachodniej narracji, zagadka Lyatskiego-Wieda);
• trwała (?) nieobecność Żydów w kartografii Rzeczypospolitej — poszukiwanie kontrprzykładów;
• osmańskie i tatarskie limina, widziane z OBU stron (Południowe Pogranicze i Stepowy Szlak do Azji — infrastruktura wojskowa i handlowa; historyczne przedstawienia Krymu, Czerkiesji i pozostałej części Tatarii Europejskiej; starożytne kolonie greckie i włoskie na mapach; amalgamacja pomniejszych ord przez tsarev ulus i jej kartograficzne ślady);
• francuskie tour de force XVII-XVIII w. na styku kozacko-tatarsko-osmańskim (teksty, cele/projekty, ludzie);
• włoski łącznik (Wapowski/Beneventano, Gastaldi-Forlani/Wapowski-Grodecki-Pograbka, Porębski/Bertelli, Pachołowiecki/Cavalleri — kształtowanie się kartograficznego korpusu okresu Rinascimento);
• polityczne i ideologiczne napięcia w epitafijnej kartografii umierającej Rzeczypospolitej (sprawa Csakiego-Folina, wielki projekt Jabłonowskiego, Kanter i inni zwiastuni nowego ładu geopolitycznego);
• silne i cenne głosy lokalne z bliskich orbit Rzeczypospolitej w narracji globalnej: Scultetus, Lubinus i inni;
• kartograficzne interakcje między Rzecząpospolitą a Księstwem Śląskim (teksty, ludzie (np. Strubicz) itd.; ortodoksyjna zagadka Schola Silesiorum);
• kartograficzny ślad interakcji między Rzecząpospolitą a Gryfickim Pomorzem w bałtyckim i północnoeuropejskim kontekście geopolitycznym;
• osobliwy inflancki rozdział kolonialny (wczesne mapy Tobago i Gambii, dokumentacja handlu niewolnikami, inne pisemne świadectwa procesu kolonialnego (np. bezpośrednia relacja Johna Poyntza));
• ...

Cartagenea Rei Publicæ yra tarpdisciplininis mokslinis seminaras ir diskusijų erdvė, sumanyta kaip forumas žemėlapių skaitytojams ir kolekcininkams, antikvarams bei istorikams, besidomintiems Abiejų Tautų Respublikos (I Rzeczpospolita) ir jos plačiosios oikoumene kartografiniu paveldu.

Jo epistemologinis profilis apima tiek tradicinę aprašomąją bibliografiją bei techninę matavimų ir jų kartografinių reprezentacijų istoriją, tiek kritinę kartografiją Harley prasme bei kartosemiotiką Wood ir Fels sampratoje. Todėl žemėlapis čia traktuojamas ne tik kaip standartinis erdvinių santykių sistemos vaizdinys, politinės sistemos rėmuose suorganizuotas gyvenviečių inventorius ar izoliuotas svarbių istorinių įvykių fiksavimas, bet ir kaip angažuotas tekstas — episteminio pasakojimo elementas, savitos semiotinės sistemos nešėjas bei pouvoir-savoir instrumentas [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. Siekiame suprasti, kaip Respublikos ir jos kultūrinės aplinkos kartografiniai vaizdiniai buvo kuriami, skaitomi ir naudojami — tiek techniniu aspektu, kaip normatyvinės kultūriškai (taigi ypač politiškai) pažymėtos teritorijos reprezentacijos, tiek naratyviniu aspektu, kaip ideologinis manifestas, tapatybės žymuo, propagandinė žinutė bei autonomiškas balsas išorinėje geopolitinėje ir civilizacinėje diskursyvioje erdvėje.

Seminaru siekiama nutiesti tiltą tarp akademinių istorinių tyrimų ir gilios, praktinės kolekcininkų bei antikvarų erudicijos, sukuriant erdvę bendram Respublikos kartografinio idiomo formų ir reikšmių skaitymui.

Seminaro domėjimosi sritys, be kita ko, apima,

• regionines autonomines Respublikos kartografines tradicijas: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; politinį Strubicziaus-Makowskio-Radvilos žemėlapio atspalvį ir – plačiau – suverenų Gedimino palikuonių balsą; Kozakų Žemės kartografinį vaizdavimą Chmelnyckio, Mazepos, Orlyko ir kitų laikais;
• ankstyvą plačiąja prasme Respublikos postordininių Rytų Periferijų kartografavimą (kolonijinį projektą ir pralaimėtą toponiminį mūšį, karinius planus, Pachołowieckio glorietta, ryšius su pirklių Šiaurės Rusios respublikomis (?)) ir ypač Maskvą (tekstai, tikslai, žmonės; Nesvyžiaus eskizas ir jo neegzistavimas Vakarų naratyve, Lyatskio-Wiedo mįslė);
• nuolatinį (?) žydų nebuvimą Respublikos kartografijoje — kontrpavyzdžių paiešką;
• Osmanų ir totorių limina, matomus iš ABIEJŲ pusių (Pietinė Pasienio Zona ir Stepių kelias į Aziją — prekybos ir karinė infrastruktūra; istoriniai Krymo, Čerkesijos ir likusios Europos Totorijos vaizdai; senovės graikų ir italų kolonijos žemėlapiuose; mažesniųjų ordų suliejimas tsarev ulus būdu ir jo kartografiniai pėdsakai);
• XVII–XVIII a. prancūzų tour de force kazokų-totorių-osmanų sąlyčio zonoje (tekstai, tikslai/projektai, žmonės);
• itališkąjį ryšį (Wapowski/Beneventano, Gastaldi-Forlani/Wapowski-Grodecki-Pograbka, Porębski/Bertelli, Pachołowiecki/Cavalleri — Rinascimento kartografinio korpuso formavimasis);
• politines ir ideologines įtampas mirštančios Respublikos epitafinėje kartografijoje (Csakio-Folino byla, didysis Jabłonowskio projektas, Kanteris ir kiti naujosios geopolitinės tvarkos šaukliai);
• stiprius ir vertingus vietinius balsus iš artimų Respublikos orbitų globaliajame naratyve: Scultetus, Lubinus ir kiti;
• kartografines Respublikos ir Silezijos kunigaikštystės sąveikas (tekstai, žmonės (pvz., Strubicz) ir t. t.; ortodoksinė Schola Silesiorum mįslė);
• kartografinį Respublikos ir Gryfų Pamario sąveikos pėdsaką Baltijos ir Šiaurės Europos pakrančių geopolitiniame kontekste;
• savotišką Livonijos kolonijinį skyrių (ankstyvieji Tobago ir Gambijos žemėlapiai, vergų prekybos dokumentacija, kiti rašytiniai kolonijinio proceso pėdsakai (pvz., Johno Poyntzo tiesioginis liudijimas));
• ...

Cartagenea Rei Publicæ — це міждисциплінарний дослідницький семінар та простір для дискусій, задуманий як форум для читачів і колекціонерів карт, антикварів та істориків, зацікавлених картографічною спадщиною I Речі Посполитої та її ширшої ойкумени.

Його епістемологічний профіль охоплює як традиційну описову бібліографію й технічну історію вимірювань та їхніх картографічних репрезентацій, так і критичну картографію в розумінні Гарлі та картосеміотику в трактуванні Вуда й Фелса. Таким чином, карта розглядається не лише як стандартне зображення системи просторових відношень, інвентар розселення, організованого в межах політичної системи, чи ізольований запис важливих історичних подій, але й як заангажований текст — елемент епістемічного наративу, носій своєрідної семіотичної системи та інструмент pouvoir-savoir [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. Ми прагнемо зрозуміти, як картографічні репрезентації Речі Посполитої та її культурного оточення конструювалися, інтерпретувалися й використовувалися — як у технічному аспекті (як нормативні репрезентації культурно, а отже й політично маркованої території), так і в наративному аспекті (як ідеологічний маніфест, маркер ідентичності, пропагандистське повідомлення та автономний голос у зовнішньому геополітичному й цивілізаційному дискурсі).

Семінар має на меті звести міст між академічними історичними дослідженнями та глибокою, практичною ерудицією колекціонерів й антикварів через створення простору для спільного прочитання форм та значень картографічного ідіому Речі Посполитої.

До кола зацікавлень семінару, зокрема, належать,

• регіональні автономні картографічні традиції Речі Посполитої: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; політичний підтекст карти Струбича-Маковського-Радзивілла та – ширше – суверенний голос спадкоємців Ґедиміна; картографічне відображення Козацької Землі за часів Хмельницького, Мазепи, Орлика та інших;
• раннє картографування широко зрозумілих постординських Східних Периферій Речі Посполитої (колоніальний проєкт і програна топонімічна битва, військові плани, glorietta Пахоловецького, зв’язки з купецькими північноруськими республіками (?)) та, зокрема, Московії (тексти, цілі, люди; Несвізький ескіз і його неіснування в західному наративі, загадка Ляцького-Віда);
• тривала (?) відсутність євреїв у картографії Речі Посполитої — пошук контрприкладів;
• османські й татарські limina, побачені з ОБОХ боків (Південне Пограниччя і Степовий шлях до Азії — торговельна та військова інфраструктура; історичні зображення Криму, Черкесії та решти Європейської Татарії; давньогрецькі та італійські колонії на картах; об’єднання менших орд через tsarev ulus та його картографічні сліди);
• французький tour de force XVII–XVIII ст. на козако-татарсько-османському стику (тексти, цілі/проєкти, люди);
• італійський зв’язок (Ваповський/Беневентано, Гастальді-Форлані/Ваповський-Гродецький-Пограбка, Порембський/Бертеллі, Пахоловецький/Кавальєрі — формування картографічного корпусу доби Rinascimento);
• політичні та ідеологічні напруження в епітафійній картографії вмираючої Речі Посполитої (справа Чацького-Фоліно, великий проєкт Яблоновського, Кантер та інші провісники нового геополітичного порядку);
• сильні й цінні місцеві голоси з близьких орбіт Речі Посполитої у глобальному наративі: Сцультетус, Лубінус та інші;
• картографічні взаємодії між Річчю Посполитою та Сілезьким князівством (тексти, люди (напр., Струбич) тощо; ортодоксальна загадка Schola Silesiorum);
• картографічний слід взаємодій між Річчю Посполитою та Грифським Помор’ям у балтійському та північноєвропейському прибережному геополітичному контекстах;
• своєрідний колоніальний розділ Лівонії (ранні карти Тобаго та Гамбії, документація работоргівлі, інші письмові свідчення колоніального процесу (напр., безпосередня оповідь Джона Пойнтца));
• ...

Cartagenea Rei Publicæ — гэта міждысцыплінарны дасьледчы сэмінар і прастора для дыскусіі, задуманыя як форум для чытачоў і зьбіральнікаў мапаў, антыквараў і гісторыкаў, зацікаўленых картаграфічнай спадчынай I Рэчы Паспалітай ды яе шырокай ойкумэны.

Ягоны эпістэмалягічны профіль ахоплівае як традыцыйную апісальную бібліяграфію й тэхнічную гісторыю вымераньняў ды іхных картаграфічных рэпрэзэнтацыяў, так і крытычную картаграфію ў разуменьні Гарлі ды картасэміётыку ў трактаваньні Вуда й Фэлса. Такім чынам, мапа разглядаецца тут ня толькі як стандартнае адлюстраваньне сыстэмы прасторавых дачыненьняў, інвэнтар расьсяленьня, арганізаванага ў межах палітычнай сыстэмы, ці ізаляваны запіс істотных гістарычных падзеяў, але й як заангажаваны тэкст — элемэнт эпістэмічнага наратыву, носьбіт своеасаблівай сэміятычнай сыстэмы й інструмэнт pouvoir-savoir [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. Мы прагнем зразумець, як картаграфічныя выяўленьні Рэчы Паспалітай ды яе культурнага асяродзьдзя канструяваліся, адчытваліся й выкарыстоўваліся — як у тэхнічным аспэкце (як нарматыўныя рэпрэзэнтацыі культурна, а таму асабліва палітычна пазначанай тэрыторыі), так і ў наратыўным аспэкце (як ідэалягічны маніфэст, маркер тоеснасьці, прапагандысцкае паведамленьне й аўтаномны голас у зьнешнім геапалітычным ды цывілізацыйным дыскурсе).

Сэмінар мае на мэце перакінуць мост паміж акадэмічнымі гістарычнымі дасьледаваньнямі й глыбокай, практычнай эрудыцыяй зьбіральнікаў і антыквараў праз стварэньне прасторы супольнага прачытаньня формаў і значэньняў картаграфічнага ідыёму Рэчы Паспалітай.

У кола інтарэсаў семінара ўваходзяць, між іншым,

• рэгіянальныя аўтаномныя картографскія традыцыі Рэчы Паспалітай: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; палітычны падтэкст карты Струбіча-Макоўскага-Радзівіла і – шырэй – суверэнны голас спадкаемцаў Гедыміна; картографскае адлюстраванне Казацкай Зямлі ў часы Хмяльніцкага, Мазепы, Орліка і іншых;
• ранняе картаграфаванне шырока зразумелых постардынскіх Усходніх Перыферый Рэчы Паспалітай (каланіяльны праект і прайграная тапанімічная бітва, ваенныя планы, glorietta Пахалоўскага, сувязі з купецкімі паўночнарускімі рэспублікамі (?)) і асабліва Масковіі (тэксты, мэты, людзі; Нясвіжскі эскіз і яго неіснаванне ў заходнім наратыве, загадка Ляцкага-Віда);
• трывалая (?) адсутнасць яўрэяў у картографіі Рэчы Паспалітай — пошук контрпрыкладаў;
• асманскія і татарскія limina, убачаныя з АБОДВУХ бакоў (Паўднёвае Памежжа і Стэпавы шлях у Азію — гандлёвая і ваенная інфраструктура; гістарычныя выявы Крыма, Чаркесіі і астатняй Еўрапейскай Татарыі; старажытнагрэчаскія і італьянскія калоніі на картах; аб’яднанне меншых ордаў праз tsarev ulus і яго картографскія сляды);
• французскі tour de force XVII–XVIII ст. на казацка-татарска-асманскім стыку (тэксты, мэты/праекты, людзі);
• італьянская сувязь (Вапоўскі/Беневентана, Гастальдзі-Форлані/Вапоўскі-Градэцкі-Пограбка, Порэмбскі/Бертэлі, Пахалоўскі/Кавалеры — фармаванне картографскага корпуса эпохі Rinascimento);
• палітычныя і ідэалагічныя напружанні ў эпітафійнай картографіі паміраючай Рэчы Паспалітай (справа Чацкага-Фоліно, вялікі праект Ябланоўскага, Кантер і іншыя прадвеснікі новага геапалітычнага парадку);
• моцныя і каштоўныя мясцовыя галасы з блізкіх арбіт Рэчы Паспалітай у глабальным наратыве: Скультэтус, Лубінус і іншыя;
• картографскія ўзаемадзеянні паміж Рэччу Паспалітай і Сілезскім княствам (тэксты, людзі (напр., Струбіч) і г. д.; артадаксальная загадка Schola Silesiorum);
• картографскі след узаемадзеянняў паміж Рэччу Паспалітай і Грыфавым Памор’ем у балтыйскім і паўночна-еўрапейскім прыбярэжным геапалітычным кантэксце;
• своеасаблівы лівонскі каланіяльны раздзел (раннія карты Табага і Гамбіі, дакументацыя гандлю рабамі, іншыя пісьмовыя сведчанні каланіяльнага працэсу (напр., непасрэднае сведчанне Джона Пойнтца));
• ...

Cartagenea Rei Publicæ הוא סמינר מחקר בין-תחומי ומרחב לדיון שנועד לשמש כפורום עבור קוראי מפות, אספנים, אנטיקווארים והיסטוריונים המעוניינים במורשת הקרטוגרפית של רפובליקת שני העמים (I Rzeczpospolita) והאויקומנה (oikoumene) הרחבה שלה.

הפרופיל האפיסטמולוגי שלו כולל הן ביבליוגרפיה תיאורית מסורתית והיסטוריה טכנית של מדידות וייצוגיהן הקרטוגרפיים, והן קרטוגרפיה ביקורתית כפי שהוגדרה על ידי הרלי (Harley) וקרטו-סמיוטיקה כפי שתוארה על ידי ווד ופלס (Wood & Fels). לפיכך, הסמינר רואה במפה לא רק ייצוג סטנדרטי של מערכת יחסים מרחביים, מצאי של יישובים המאורגנים במסגרת מערכת פוליטית או תיעוד מבודד של אירועים היסטוריים משמעותיים, אלא גם טקסט מגויס — רכיב בנרטיב אפיסטמי, נשא של מערכת סמיוטית ייחודית וכלי של pouvoir-savoir [Harley, 1989] [Wood & Fels, 1986]. אנו שואפים להבין כיצד ייצוגים קרטוגרפיים של הרפובליקה וסביבתה התרבותית נוצרו, נקראו וגויסו — הן בהיבט הטכני, כייצוגים נורמטיביים של טריטוריה מסומנת תרבותית (ובפרט פוליטית), והן בהיבט הנרטיבי, כגילוי דעת אידיאולוגי, סמן זהות, מסר תעמולתי וקול אוטונומי בשיח הגיאופוליטי והציוויליזציוני החיצוני.

הסמינר שואף לבנות גשר בין מחקר היסטורי אקדמי לבין הארודיציה המעשית והמעמיקה של אספנים ואנטיקווארים, באמצעות יצירת מרחב לקריאה משותפת של הצורות והמשמעויות של האידיום הקרטוגרפי של רפובליקת שני העמים.

תחומי העניין של הסמינר כוללים, בין היתר,

• מסורות קרטוגרפיות אוטונומיות אזוריות ברפובליקה: Imago Poloniæ, Imago Lithuaniæ, Imago Ukrainæ; המטען הפוליטי שמאחורי מפת סטרוביץ׳-מקובסקי-רדיוויל, ובאופן כללי יותר – הקול הריבוני של יורשי גדימינאס; המיפוי של ארץ הקוזקים בימיהם של חמיילניצקי, מזפה, אורליק ואחרים;
• המיפוי המוקדם של הפריפריות המזרחיות הפוסט־אורדיות של הרפובליקה במובן הרחב (הפרויקט הקולוניאלי והמערכה הטופונימית שהלכה לאיבוד, תכניות צבאיות, ה־glorietta של פחלובייצקי, קשרים עם הרפובליקות הסוחריות של רוסיה הצפונית (?)) ובפרט של מוסקוביה (טקסטים, מטרות, אנשים; הסקיצה של נייסביז׳ והיעדרה מן הנרטיב המערבי, חידת לאצקי-וויד);
• היעדרותם המתמשכת (?) של היהודים מן הקרטוגרפיה של הרפובליקה — חיפוש אחר דוגמאות נגדיות;
• ה־limina העות׳מאניים והטטריים, כפי שהם נראים משני הצדדים (הגבול הדרומי ודרך הערבה לאסיה — תשתיות מסחריות וצבאיות; ייצוגים היסטוריים של קרים, צ׳רקסיה ושאר טטריה האירופית; מושבות יווניות ואיטלקיות קדומות במפות; מיזוגן של האורדות הקטנות יותר באמצעות ה־tsarev ulus ועקבותיו הקרטוגרפיים);
• ה־tour de force הצרפתי במאות ה־XVII–XVIII בממשק הקוזאקי-טטרי-עות׳מאני (טקסטים, מטרות/פרויקטים, אנשים);
• הקשר האיטלקי (ואפובסקי/בנבנטאנו, גסטאלדי-פורלאני/ואפובסקי-גרודצקי-פוגרבקה, פורמבסקי/ברטלי, פחלובייצקי/קבלרי — התהוותו של הקורפוס הקרטוגרפי של תקופת ה־Rinascimento);
• מתחים פוליטיים ואידאולוגיים בקרטוגרפיה האפיטפית של הרפובליקה הגוועת (פרשת צ׳אקי-פולינו, הפרויקט הגדול של יבלונובסקי, קנטר ואחרים כמבשרי הסדר הגאופוליטי החדש);
• קולות מקומיים חזקים ובעלי ערך מן המסלולים הקרובים של הרפובליקה בנרטיב הגלובלי: סקולטטוס, לובינוס ואחרים;
• אינטראקציות קרטוגרפיות בין הרפובליקה לבין דוכסות שלזיה (טקסטים, אנשים (למשל, סטרוביץ׳) וכו׳; החידה האורתודוקסית של Schola Silesiorum);
• העקבה הקרטוגרפית של האינטראקציות בין הרפובליקה לבין פומרניה הגריפונית בהקשרים הגאופוליטיים הבלטיים והצפון־אירופיים של אזורי החוף;
• הפרק הקולוניאלי הליבוני המיוחד (מפות מוקדמות של טובגו וגמביה, תיעוד סחר העבדים, עדויות כתובות אחרות לתהליך הקולוניאלי (למשל, העדות ממקור ראשון של ג׳ון פוינטז);
• ...

The current cycle discusses ...

Obecny cykl badawczy omawia ...

Dabartiniame mokslinių tyrimų cikle aptariama ...

У поточному дослідницькому циклі розглядається ...

У цяперашнім дасьледчым цыклю разглядаецца ...

מחזור המחקר הנוכחי עוסק ב...

The seminar brings together map readers and private collectors, researchers, curators and antiquarians from the territory of the former Commonwealth, as well as guests from beyond this field:

• Rafał R. Suszek (University of Warsaw)
  Animator, co-organiser and member of the seminar | Interest scope: semiological decoding of carto-texts concerning the I Republic and its wide oecumene in the context of poly-ethnic self-definition and geopolitical self-empowerment through trans-liminem exchange with German, Nordic and Osman cultural co-actors, and through trans-limitem confrontation with the Horde and its successors; strategic/propagandist early carto-narrative of the eastern perimeter of the European semiosphere and of the western periphery of the dissolving Horde as a pivotal component of the polyphonic political discourse of the I Republic and its cartographic heritage
• Michał Wojcieszczuk
  Co-organiser and member of the seminar | Interest scope: history of cartography, critical reading of maps, with a special emphasis on Ottoman and Japanese cartographic history; archival and provenance research, transmission and variants of maps as well as traces of their material creation, including techniques for reconstructing the workshops of early cartographers and copperplate engravers.
• Members & Corresponding Fellows
  Independent map readers and collectors, historians and antiquarians from Poland, Lithuania, Ukraine and Belarus, from international research institutions and cartographic and antiquarian societies (IMCoS, ILAB etc.).

Seminarium gromadzi czytelników map i prywatnych kolekcjonerów, badaczy, kuratorów i antykwariuszy z obszaru dawnej Rzeczypospolitej oraz gości spoza tej dziedziny:

• Rafał R. Suszek (Uniwersytet Warszawski)
  Animator, współorganizator i członek seminarium | Obszar zainteresowań: semiologiczny odczyt tekstów kartograficznych dotyczących I Rzeczypospolitej i jej szerokiego oikoumene w kontekście wieloetnicznej autodefinicji oraz samoupodmiotowienia geopolitycznego poprzez trans-liminalną wymianę z niemieckimi, nordyckimi i osmańskimi współaktorami kulturowymi oraz poprzez trans-limitalną konfrontację z Ordą i jej spadkobiercami; wczesnej strategicznej/propagandowej narracji kartograficznej dotyczącej wschodniego pogranicza europejskiej semiosfery i zachodniej peryferii rozpadającej się Ordy jako sworzniowych składowych polifonicznego dyskursu politycznego I Rzeczypospolitej i jej spuścizny kartograficznej.
• Michał Wojcieszczuk
  Współorganizator i członek seminarium | Obszar zainteresowań: historia kartografii, krytyczna lektura map, ze szczególnym uwzględnieniem historii kartografii osmańskiej i japońskiej; kwerendy dotyczące proweniencji, transmisji i wariantów map oraz śladów ich materialnego powstawania, w tym — technik rekonstrukcji warsztatu dawnych kartografów i miedziorytników.
• Członkowie i Korespondenci
  Niezależni czytelnicy i kolekcjonerzy map, historycy oraz antykwariusze z Polski, Litwy, Ukrainy i Białorusi, międzynarodowych instytucji badawczych oraz towarzystw kartograficznych i antykwarycznych (IMCoS, ILAB etc.).

Seminaras suburia žemėlapių skaitytojus ir privačius kolekcininkus, tyrėjus, kuratorius bei antikvarus iš buvusios Respublikos teritorijos, taip pat svečius iš už šios srities ribų:

• Rafał R. Suszek (Varšuvos universitetas)
  Seminaro moderatorius, bendraorganizatorius ir narys | Tyrimų sritys: kartografinių tekstų, susijusių su Abiejų Tautų Respublika ir jos plačiąja oikoumene, semiologinis perskaitymas daugiatautės savivokos ir geopolitinio savęs įtvirtinimo kontekste, vykstant transliminaliniams mainams su vokiečių, šiaurės šalių ir osmanų kultūriniais bendraveikėjais bei translimitalinei konfrontacijai su Orda ir jos įpėdiniais; ankstyvasis strateginis / propagandinis kartografinis pasakojimas apie rytinį Europos semiosferos paribį ir vakarinę yrančios Ordos periferiją kaip esminiai daugiabalsio Abiejų Tautų Respublikos politinio diskurso ir jos kartografinio paveldo komponentai.
• Michał Wojcieszczuk
  Seminaro bendraorganizatorius ir narys | Tyrimų sritys: kartografijos istorija, kritinis žemėlapių skaitymas, ypatingą dėmesį skiriant osmanų ir japonų kartografijos istorijai; proveniencijos, žemėlapių transmisijos ir variantų bei jų materialios kilmės pėdsakų paieškos, įskaitant senųjų kartografų ir vario raižytojų dirbtuvių rekonstrukcijos metodus.
• Nariai ir korespondentai
  Nepriklausomi žemėlapių skaitytojai ir kolekcininkai, istorikai bei antikvarai iš Lenkijos, Lietuvos, Ukrainos ir Baltarusijos, taip pat iš tarptautinių mokslinių tyrimų institucijų bei kartografijos ir antikvarų draugijų (IMCoS, ILAB etc.).

Семінар об’єднує читачів карт і приватних колекціонерів, дослідників, кураторів та антикварів із території колишньої Речі Посполитої, а також гостей з-поза цієї сфери:

• Рафал Р. Сушек (Варшавський університет)
  Аніматор, співорганізатор та член семінару | Сфера зацікавлень: семіологічне прочитання картографічних текстів, що стосуються I Речі Посполитої та її широкої ойкумени, у контексті поліетнічного самовизначення та геополітичного самоствердження через транслімінальний обмін із німецькими, скандинавськими й османськими культурними співучасниками, а також через транслiмітальну конфронтацію з Ордою та її наступниками; ранній стратегічний / пропагандистський картографічний наратив про східне пограниччя європейської семіосфери та західну периферію Орди, що розпадається, як ключові складові поліфонічного політичного дискурсу I Речі Посполитої та її картографічної спадщини.
• Міхал Войцещук
  Співорганізатор та член семінару | Сфера зацікавлень: історія картографії, критичне читання карт, з особливим акцентом на історії османської та японської картографії; евристичні розшуки щодо провенієнції, трансмісії та варіантів карт, а також слідів їхнього матеріального створення, включно з техніками реконструкції майстерні давніх картографів та граверів на міді.
• Члени та кореспонденти
  Незалежні читачі й колекціонери карт, історики та антиквари з Польщі, Литви, України й Білорусі, а також представники міжнародних науково-дослідних установ і картографічних та антикварних товариств (IMCoS, ILAB etc.).

Сэмінар яднае чытачоў мапаў і прыватных зьбіральнікаў, дасьледнікаў, куратараў і антыквараў з абшару колішняй Рэчы Паспалітай, а таксама госьцяў з-паза гэтай сфэры:

• Рафал Р. Сушэк (Варшаўскі ўнівэрсытэт)
  Аніматар, суарганізатар і сябра сэмінару | Сфэра зацікаўленьняў: сэміялягічнае адчытаньне картаграфічных тэкстаў, што тычацца I Рэчы Паспалітай ды яе шырокай ойкумэны, у кантэксьце шматэтнічнага самавызначэньня й геапалітычнага самасуб’ектываваньня праз транс-лімінальны абмен зь нямецкімі, скандынаўскімі й асманьскімі культурнымі суактэрамі ды праз транс-лімітальную канфрантацыю з Ардой ды яе спадкаемцамі; раньні стратэгічны/прапагандысцкі картаграфічны наратыў пра ўсходняе памежжа эўрапейскай сэміясфэры й заходнюю пэрыфэрыю Арды, што распадаецца, як ключавыя складнікі паліфанічнага палітычнага дыскурсу I Рэчы Паспалітай ды яе картаграфічнай спадчыны.
• Міхал Вайцящук
  Суарганізатар і сябра сэмінару | Сфэра зацікаўленьняў: гісторыя картаграфіі, крытычнае чытаньне мапаў, з адмысловым улікам гісторыі асманьскай і японскай картаграфіі; пошукі адносна правэніенцыі, трансьмісіі й варыянтаў мапаў ды сьлядоў іхнага матэрыяльнага паўстаньня, у тым ліку — тэхнікі рэканструкцыі майстэрні даўніх картаграфаў і медзярытнікаў.
• Сябры й Карэспандэнты
  Незалежныя чытачы й зьбіральнікі мапаў, гісторыкі ды антыквары з Польшчы, Літвы, Украіны й Беларусі, міжнародных дасьледчых інстытуцыяў ды картаграфічных і антыкварных таварыстваў (IMCoS, ILAB і г. д.).

הסמינר מאגד קוראי מפות ואספנים פרטיים, חוקרים, אוצרים וסוחרי עתיקות משטחי הרפובליקה לשעבר, וכן אורחים מתחומים שמעבר לתחום זה:

• ד"ר רפאל ר. סושק (אוניברסיטת ורשה)
  מנחה הסמינר, מארגן שותף וחבר הסמינר | תחומי עניין מחקריים: פענוח סמיולוגי של טקסטים קרטוגרפיים הנוגעים לרפובליקה של שני העמים ולמרחב האויקומני הרחב שלה, בהקשר של הגדרה עצמית רב-אתנית וכינון מעמד גאו-פוליטי עצמאי באמצעות חילופי גומלין טרנס-לימינליים עם שותפים תרבותיים גרמנים, נורדיים ועות'מאניים, וכן באמצעות עימות טרנס-לימיטלי עם ההורדה ויורשיה; הנרטיב הקרטוגרפי האסטרטגי / תעמולתי המוקדם הנוגע לגבולה המזרחי של הסמיוספרה האירופית ולפריפריה המערבית של ההורדה המתפוררת, כמרכיבים מרכזיים בשיח הפוליטי רב-הקולות של הרפובליקה של שני העמים ובמורשתה הקרטוגרפית.
• מיכאל וויצ'שצ'וק
  מארגן שותף וחבר הסמינר | תחומי עניין: היסטוריה של הקרטוגרפיה, קריאה ביקורתית של מפות, בדגש מיוחד על ההיסטוריה של הקרטוגרפיה העות'מאנית והיפנית; מחקר ארכיוני ומחקרי פרווניאנס, תמסורת וגרסאות של מפות וכן עקבות של יצירתן החומרית, לרבות טכניקות לשחזור סדנאותיהם של קרטוגרפים וגַלָּפֵי תחריטי נחושת מוקדמים.
• חברים ועמיתים בהתכתבות
  קוראי מפות ואספנים עצמאיים, היסטוריונים וסוחרי עתיקות מפולין, מליטא, מאוקראינה ומבלארוס, וכן ממוסדות מחקר בינלאומיים ומאגודות קרטוגרפיות ועתיקות (IMCoS, ILAB וכו׳).